Перша писемна згадка про Нетішин датується 1542 роком у листі польського короля Сигізмунда Августа,в якому вказується,що Нетішин як замкове село за поділом земель князя Констянтина Острозького переходить до княгині Беати Костелецької. 1566 року за другим Литовським Статутом Нетішин входить до Луцького повіту Волинського воєводства. З середини ХVI Нетішин знаходится у складі земель Князів Острозьких,а 1621 року відходить до княгині А.А.Ходкевич. Під час визвольного руху Богдана Хмельницького 1648 – 1654 рр. Острожчина стає цетром бойових дій, в результаті чого село було частково зруйноване польськими військами.

Протягом 1654 – 1690 років Нетішин перебуває у складі земель князів Замойських,а згодом Конецпольських. В цей час село зазнає занепаду через постійні татарські набіги.

Нетішин постійно перебуває у складі земель польських панів аж до 1793 року,коли після другого поділу Польщі входить до складу Російської імперії, спочатку включене до Ізяславської губернії, а згодом до Острозького повіту Волинської губернії.

На початку XIX століття село знаходитьс я у володіння Максиміліана Явлонського, як фільварок. В цей період до Нетішина належить близько 2700 га.

Після смерті М.Яблонського у 1846 році кривинський маєток разом із Нетішином переходить до його сина Владислава,той не дуже дбаючи про маєток довів його до запустіння і маєток продали Бенедикту Тишкевичу.
Наталія Зубова 7 лютого 1856 року купляє село з публічного торгу в перетрурзькій опікунській раді. Маєток вона здає оренду різним особам,надаючи останнім широкі повноваження для керівництва.

Перша церква у Нетішині з`явилася у 1870 році. Її звели з дерева на кам`яному фундаменті і назвали на честь святогог Ве6ликомученика Георгія Побідоносця. Церкву було приписано до приходу села Вельбівне. А вже у 1882 році цвинтар огородили дерев`яним парканом і збудували на ньому дерев`яну каплицю.

Освіта почала свій розвиток в Нетішині з 1872 року,коли в селі було засновано однокласну школу. Навчання проводили місцевий священник та окремий учитель. На 1881 рік у школі уже навчалося 20 хлопців, сума оплати за навчання складала за різними джерелами від 1000 до 140 рублів. З 1885 року школу було перейменовано на церковно-приходську.

На початку ХХ століття Нетішин стає власністю Цицилії Ісаківни Леві.
Зі створенням СРСР 30 грудня 1922 року між Нетішином та Вельбівно проходить кордон між Польщею та СРСР, і Нетішин опиняється у складі радянського союзу, таким чином відірваний від свого історичного центру – Острога.

1924 року в селі створюється партійна організація, яка тягне за собою створення комсомольського осередку та піонерської організації. Не оминуло село і Нетішин і створення колгоспу, який з`явився там 1929 року. Клуб з`являється у селі 1931 року, у його приміщенні також розміщуються бібліотека та семирічна школа.
1932 – 1933 Нетішин як і всюУкраїну охоплює голод. З 1933 по 1937роки радянською владою було репресовано близько двохсот чоловік.

Перша електростанція в Нетішині з`являється 1936 року - це ГЕС потужністю 325кВт, відтоді ж було проведено електрифікацію села.

4 липня 1941 року Нетішин захоплюють гітлерівці. Звільнення від окупантів приходить 18 січня 1944 року. Село визволила 287-ма стрілецька дивізія Першого Українського Фронту. Село мало двох героїв – С.Дікалова та Є.Борсаля.

З 1949 року було відновлено роботу ГЕС, яка ще проробила приблизно 10 років, а на початку 60-х зі вступом в дію високовольтної лінії „Добротвір-Луцьк-Рівне” станцію закривають.

Доленосною для Нетішина стає постанова ЦК КПРС і Ради Міністрів від 1971 року про будівництво АЕС у західних регіонах України. 1975 року до Нетішина прибуває пошукова експедиція від Київського відділення інституту „Теплопроект”, для виконання роботи щодо зіставлення варіантів розміщення АЕС в Рожнятові Івано-Франківської області та Нетішині Хмельницької області. А вже 8 лютого 1978 Наказом Міністерства енергетики і електрифікації СРСР пприймає рішення про техніко-економічне розміщення АЕС в Нетішині Хмельницької області.

4 лютого 1977 року Міністерство енергетики і ектрифікації СРСР видано наказ №46-а „Про початок робіт щодо будівництва Хмельницької АЕС”.

1977 року розпочинається розбудова міста. А символічним початком будівництва стає виймання першого ковша ґрунту під котлован для фундаменту першого енергоблоку у січні 1981 року. Перший кубометр бетону фундаментної плити під реактор закладено у жовтні 1981 року. У липні 1982 року пройдено нульову відмітку на будівництві головного корпусу.

21 серпня 1984 року указом Президії Верховної Ради УРСР №34 смт Нетішин віднесено до категорії міст районного підпорядкування Славутського району.

Фізичний пуск першого енергоблоку відбувається 10 грудня 1987 року. 22 грудня 1987 року перший енергоблок було включено в мережу. Розпочинається підготовка до введення в дію інших енергоблоків.

1990 року будівництво другого енергоблоку завершується на 95% і проводится підготовка до пусконалагоджувальних робіт, проте в той час Верховна Рада України прийнято мораторій на спорудження нових АЕС і введення нових потужностей на наявних станціях.
Нетішин відноситься до категорії міст обласного підпорядкування.

1993 року Верховна Рада України скасовує мораторій на будівництво атомних електростанції, і Нетішин отримує друге дихання в свому розвитку.

2004 рік – пуск другого енергоблоку.